Стилі педагогічного спілкування

У педагогічній літературі та практиці досить часто для визначення вчителя як професіонала використовується така категорія, як «стиль педагогічного спілкування», яка багато в чому характеризується відносинами з учнями. Стиль спілкування, який вибрав для себе вчитель, відіграє велику роль у відносинах з учнями, адже вчитель відповідає за створення сприятливих умов для психологічного комфорту дитини. За спостереженнями В. Сухомлинського, помилки в поведінці вчителів призводять до «відхилень» у поведінці учнів: «в одних вони мають характер напруженості, в інших – манію несправедливих образ і переслідувань, у третіх – озлобленість, у четвертих – безтурботність, у п’ятих – байдужість…». Сьогодні існує велика варіативність стилів педагогічного спілкування, яка визначає складність і розмаїтість відносин учитель-учень, але зупинимось на найбільш розповсюджених.

Стиль спілкування залежить передусім ставлення до дитини і може бути авторитарним, демократичним або ліберальним.

Авторитарний стиль спілкування. Йому притаманний диктат, який перетворює одного з учасників комунікативної взаємодії на пасивного виконавця, пригнічує його самостійність та ініціативу. Авторитарний учитель самочинно визначає спрямованість діяльності. Головними формами взаємодії такого стилю спілкування є наказ, інструкція, вказівка, догана. Навіть подяка звучить, як докір: «Ти добре сьогодні відповідав. Не чекав від тебе такого.» А реакцією на помилки учнів часто бувають висміювання, різкі слова.

Ліберальний (поблажливий, анархічний) стиль спілкування характеризується прагненням педагога не брати на себе відповідальності. Формально виконуючи свої обов'язки, учитель, що обрав такий стиль, намагається самоусунутися від керівництва колективом школярів, уникає ролі вихователя, обмежується виконанням лише викладацької функції. Ліберальний стиль є засобом реалізації тактики невтручання, яка ґрунтуєте ся на байдужості і незацікавленості проблемами шкільного життя. Наслідки такої позиції вчителя - втрата поваги школярів і контролю над ними, погіршення дисципліни, нездатність позитивно впливати на особистісний розвиток учнів.

Демократичний стиль спілкування ґрунтується на повазі, довірі, орієнтації на самоорганізації, самоуправління колективу. Основними способами взаємодії є заохочення, порада, інформування, координація, що розвиває у учнів впевненість, ініціативність.