Пам'ятка молодому вчителеві

1.                  Вивчай можливості кожного майбутнього вихованця.

 Пам'ятай: без знання стану здоров'я дітей неможливе правильне навчання 
й виховання їх. 

Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.

2.                                     Вступаючи в контакт з дітьми, не варто будувати зверхні відносини з ними. Пам'ятай: навіть малюк у взаєминах з дорослими якоюсь мірою  прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій учителя та учня залежить успіх справи. Намагайся частіше заохочувати вихованців. Вивчай індивідуальні можливості та потреби  кожного з них, наполегливо оволодівай методикою педагогічної праці. Карай учня лише тоді, коли без цього не можна обійтися.

3.           Частіше усміхайся. Пам'ятай: твоя усмішка при вході до класу свідчить про те, що зустріч з дітьми тобі приємна, усмішка створює за позитивний настрій дітей.

4.     Плануючи свої перші уроки, подумай:

• як  учні повинні поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього потрібно спеціально виховувати, а які з уже наявних  лише закріпити. Пам'ятай: якщо педагог не виховує в учнів системи корисних звичок, то на їх місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших уроків виробляй у вихованців певний  стереотип поведінки, формуй позитивні навички;

• які види робіт будуть використані й виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання виконувалися технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна? Пам’ятай: більшість різних порушень на уроці відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо  важливими є два елементи: чому навчаться вони, виконуючи ті завдання, та до чого привчаться в процесі цієї діяльності.

5.     Важливе завдання вчителя — передбачати ситуації, які виникатимуть на уроці. Пам'ятай: помилці легше запобігти, ніж виправити її.

6.     Вчися вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на твою думку,  вони помиляються чи у тебе обмаль часу. Пам'ятай: кожен вихованець повинен знати, що ти його вислухаєш.

7.     Пам'ятай: основне призначення оцінки — правильно визначити  результати навчання учнів, їх навчальні досягнення, динаміку зміни успішності.

8.     Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільного корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45 хвилин уроку вчитель ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог. Пам'ятай слова А. С. Макаренка: «Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої і рішучої вимоги не можна починати виховання колективу». Вимоги мають бути послідовними. Слід добиватися обов'язкового виконання їх від усього класу, не забуваючи про повагу до особистості учнів.

9. Наполегливо оволодівай навичками самоаналізу уроку. Пам'ятай слова                                В.О.Сухомлинського: «...один із секретів педагогічної творчості й полягає  в тому, щоб пробудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратися в хорошому й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».

10. Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як власної навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти шкільного життя, здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні. Пам'ятай: ведення щоденника з перших кроків твоєї педагогічної  діяльності  дасть змогу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме розвитку педагогічної думки –  відвертої, самокритичної, творчої.

РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо складання календарно-тематичного планування з навчальних предметів інваріантної та варіативної частини навчального плану

1.      Календарно-тематичне планування – це розподіл у часі окремих уроків із врахуванням кількості годин, що визначаються програмою на кожну тему, кількості тижневих годин (визначених навчальним планом) і розкладу занять.

2.      Планування розробляється вчителем на кожний клас у відповідності з навчальною програмою та вимогами Державних освітніх стандартів. У разі викладання предмету у кількох класах (паралелі) дозволяється загальне планування для класів паралелі.

3.      Ступінь розроблення календарно-тематичного планування є критерієм професіоналізму вчителя. Тому у плані вчитель визначає послідовність вивчення окремих питань теми, відбирає зміст, продумує систему уроків навчання, повторення, закріплення і форми контролю.

4.      Перед складанням календарно-тематичного планування вчителю необхідно ознайомитися з «Інструктивно-методичними рекомендаціями щодо вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової навчального плану» МОНУ.

5.      Календарно-тематичне планування навчального матеріалу вчителі можуть друкувати на окремих аркушах формату А4 або здійснювати безпосередньо у текстах навчальних програм за умови  відповідності структури і форми тексту, таблиці програми зазначеним вимогам та за умови придбання програми за власний кошт (не бібліотечної).

6.      Вчителі можуть користуватися друкованими  посібниками з  календарно-тематичного планування за умови, що вони   відповідають  навчальним програмам і оформлені згідно викладених вимог. У разі використання друкованих посібників тематику уроків зв’язного мовлення, позакласного читання, резервних годин учитель розробляє на власний розсуд.

7.      Календарно-тематичний план учителя має відповідати наступним вимогам:

а) титульний аркуш, де зазначено найменування освітнього закладу; назву документа (календарно-тематичне планування); назву предмета (повинна відповідати назві предмета в робочому плані навчального закладу); навчальний рік (якщо на семестр, то обов’язково вказати) ; клас (класи); прізвище, ім'я та по батькові вчителя.

б) на титульному аркуші повинні бути записи: «Погоджено: заступник директора із навчально-виховної роботи» (окремо на кожен семестр); «Затверджую: директор навчального закладу: (дата затвердження)».

в) якщо з варіативної частини робочого плану на викладання предмета відведені додаткові години, то сторінка планування у цьому класі починається словами «Розглянуто на засіданні  МО вчителів … – протокол № … від …».

г) у календарному плануванні обов’язково повинно бути вказано:

·         науково-методична проблема, над якою працює педагогічний колектив школи;

·         науково-методична проблема, над якою працює вчитель.

д) навчально-методичне забезпечення навчального плану на кожен клас включає наступні відомості:  річна кількість годин; кількість годин на тиждень згідно з програмою; планова кількість самостійних (практичних) робіт, реквізити програми; повні дані про підручники (додаток 4).

д) календарно-тематичне планування повинно обов'язково включати номер і дату проведення уроку, зміст (тему) уроку, колонку для корекції, може мати примітку.

е) графа «Зміст (тема) уроку» включає: загальні назви теми; кількість годин, відведених на вивчення даної теми; теми кожного уроку;контроль по завершенню вивчення даної теми. Обов’язково вказуються види робіт, які проводяться на уроці (самостійна, контрольна, лабораторна, урок розвитку зв’язного мовлення, урок позакласного читання, аудіювання, читання мовчки тощо.)

ж) у графі «Примітка» можуть міститися помітки, зроблені вчителем у процесі роботи з даним тематичним плануванням (використання додаткової літератури, зміст індивідуальних завдань для учнів, які відстають у навчанні, різноманітні форми роботи на уроках, індивідуальна діяльність, яка планується, необхідне обладнання, тип провідної діяльності учнів на уроці, види уроків тощо).

з) зміст плану навчального курсу повинен відповідати змісту програми, за якою ведеться навчання.

8.      При складанні календарно-тематичного планування вчитель обов’язково повинен внести обов’язкову кількість видів контролю, лабораторних та практичних видів робіт, наведених у рекомендаціях МОНУ (учитель має право збільшити кількість видів контролю враховуючи рівень підготовки учнів, особливостей класу тощо).

9.      При складанні календарно-тематичного планування учитель може аргументовано вносити зміни у розподіл годин (згідно з рекомендаціями МОНУ), на власний розсуд використовувати резервні години

10.    Календарне планування друкується згідно з Типовою інструкцією з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності (Додаток3) в одному форматі, таблиці повинні бути однакові, Для друкування текстів використовується гарнітура Times New Roman, шрифт розміром 12-14 друкарських одиниць.

Яким повинен бути конспект уроку (методичні рекомендації)

Початок конспекту оформляється за загальною схемою. 

Спочатку  зазначаються: тема, мета заняття, його тип, методи і прийоми проведення, засоби наочності й технічні засоби навчання, використана в процесі підготовки до заняття література. Дидактична мета визначається, виходячи зі змісту матеріалу програми, вона вказує на результат, який передбачається досягнути.

Доцільно виділити навчальні завдання, які визначають формування умінь і навичок: виконувати конкретну операцію, дію; відрізняти правильнее виконання дії, якою необхідно оволодіти, від неправильного; визначати, пояснювати, обґрунтовувати характерні ознаки, принципи правильного виконання дії.

У конспекті слід вказати розвивальну та виховну функції навчання:

·         якими логічними операціями та прийомами розумової діяльності оволодіють учні;

·         які почуття пробуджуються у процесі навчання (подиву, зацікавленості, успіху, гордості, співпричетності, відповідальності та ін.);

·         які цінності для себе відкривають, усвідомлюють учні;

·         які уміння соціальної поведінки формуються на занятті.

У конспекті орієнтовно виділяють такі головні етапи навчального заняття:

·         актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду школярів;

·         розкриття значущості теми та мотивація пізнавальної діяльності учнів;

·         формування системи знань, умінь, навичок учнів;

·         закріплення, застосування знань, умінь, навичок у різно- манітних ситуаціях;

·         домашнє завдання на наступний урок чи інше заняття;

·         підведення підсумків обговорення досягнутих результатів, вражень, думок.

 Послідовність етапів заняття може бути різною (залежно від його типу).

Молоді вчителі у конспекті зазначають:

·         способи, прийоми актуалізації опорних знань (основних понять, визначень, висновків, формул, які учні засвоїли раніше і застосовують у практичній діяльності), необхідних для сприймання учнями нового змісту;

·         способи актуалізації позапрограмних знань школярів (знань, набутих з різних джерел інформації, що стали частиною життєвого досвіду); налагодження зв’язку з пройденим матеріалом; поглиблення понять, засвоєних на минулому занятті; форми регулювання роботи класу, отримання

зворотного зв’язку (питання, короткі самостійні повідомлення учнів (бажано вказати прізвища учнів, які будуть залучені до різних видів роботи), індивідуальні завдання, практичні та лабораторні роботи, демонстрація дослідів діючих моделей).

На етапі мотивації пізнавальної діяльності школярів слід визначити способи постановки мети, розкриття особистісної значущості теми для учнів, пробудження у них інтересу до певного змісту, роботи на занятті, створення емоційного настрою класу, тобто здійснення психологічної підготовки школярів до сприймання нового матеріалу. З цією метою, залежно від рівня готовності класу, змісту теми, можна використати незвичайний, навіть парадоксальний матеріал, проблемну ситуацію, аналогію, несподіване порівняння, ілюстрації, наочні посібники, технічні засоби. Можна стисло описати бесіду, діалог чи дискусію, в процесі яких учні висловлюють міркування щодо теми, очікування, уявлення.

Після підготовчого етапу в конспекті описують зміст активного навчанняшляхом взаємодії вчителя та учнів:

·         виділяють логічно пов’язані етапи організації спільної навчально пізнавальної діяльності вчителя та учнів;

·         зазначають нові факти, положення, уміння та навички, якими повинні оволодіти школярі; описують характер організації діяльності учнів, способи співпраці учителя та школярів, застосування методів і прийомів, що забезпечують продуктивне оволодіння матеріалом певним контингентом учнів, форми їхньої навчальної діяльності й міжособистісної взаємодії;

·         формулюють різні типи питань, способи стимулювання классу до розв’язання різних типів завдань;

·         накреслюють способи перевірки рівня розуміння, осмислення учнями знань, володіння уміннями й навичками, оцінювання досягнутих результатів;

·         зазначають прізвища учнів, які будуть залучені до конкретного виду роботи із врахуванням їхніх індивідуальних особливостей.

Завершальний етап уроку передбачає відпрацювання; вдосконалення; застосування знань, умінь і навичок учнів, оцінення рівня їх сформованості.

У конспекті також зазначають форми (колективні, групові, індивідуальні) і способи застосування знань у стандартних і змінених умовах (мозкова атака, діалог, дискусії, виконання різноманітних завдань, вправ, лабораторних, практичних робіт); способи мотивації діяльності школярів, організації зворотного зв’язку на певному етапі.

У процесі планування уроку залежно від мети взаємодії вчителя та учнів на певному етапі заняття виділяють також способи, прийоми реалізації виховних можливостей навчання (зміст активних методів навчання, форми організації навчальної діяльності, взаємин учителя і учнів та інших стимулів).

Доцільно в конспекті після кожного етапу заняття передбачити висновок, забезпечити їх взаємозв’язок.

Завершається підготовка до навчального заняття визначенням домашнього завдання на наступний раз.

У конспекті вказується тема вивчення, підручник, де вона висвітлюється (автор, назва, рік видання, назва розділу, номери параграфів, сторінки), диференційовані (усні, письмові, теоретичні, практичні) завдання. У плані слід зазначити обсяг домашнього завдання, час його виконання учнем.

Наприкінці навчального заняття доцільно підвести загальний підсумок, зазначити способи залучення учнів до повідомлення власних вражень, міркувань щодо заняття.

 Вимоги до поурочних планів

* Чітко визначені тема, мета.

* Поурочний план – логічна схема побудови уроку (не обов’язково план уроку писати як конспект викладання нового матеріалу).

* План повинен демонструвати методи, форми, прийоми роботи з класом, спрямовані на досягнення мети.

* Чітко вказати форми і методи індивідуальної роботи з сильними і невстигаючими учнями.

* Особливу увагу при плануванні треба приділяти самостійній роботі учнів на уроці, самостійному пошуку знань (наше завдання не наповнювати учнів знаннями, а викликати інтерес до знань, навчити здобувати ці знання, творчо мислити).

* Повинні бути сформульовані питання, які пропонуються учням на різних етапах роботи на уроці.

* Поурочні плани повинні передбачати всі елементи структури обраного типу уроку (урок засвоєння нових знань; урок формувань умінь та навичок; урок засвоєння умінь та навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки знань, навичок і умінь; комбінований урок).

* Поурочні плани повинні бути охайно оформлені.

Зошити слід обов’язково підписувати (предмет, клас, учитель). Бажано, щоб були поля, а після поурочного плану – вільне місце, де можна робити примітки, зауваження по ходу уроку.

Поради вчителю: піклуйтесь про себе та своє здоров'я

Чим ближче кінець шкільного робочого тижня, тим важче вчителю утримуватись на поверхні й не захлинутись у водоверті буднів. Усі знають, що прямим обов'язком учителя є постійна турбота й підтримка своїх учнів, але не менш важливо навчитися піклуватися про себе і своє здоров'я.
Професор психології Гейл Кінман на сторінках Гардіан акцентує увагу на трьох порадах учителям на кожний день протягом п'яти днів робочого тижня, спрямованих на зняття стресу та підтримку свого розумового, тілесного й душевного здоров'я.

Понеділок. Загальновизнаною є істина, що ніхто не любить понеділок, але саме вчителю так важливо спокійно розпочати свій робочий тиждень.
Спробуйте розслабитись упродовж хоча би двох-трьох хвилин, перш ніж ваші учні зберуться вранці на перший урок. Уявіть собі весь день у позитивному плані, наскільки це можливо, що позитивно позначиться на вашому душевному стані.
На найближчій перерві між уроками постарайтеся вийти зі стану «на автопілоті» й очистити свій розум, просто з'ївши якийсь фрукт. Зосередьтеся саме на процесі його поїдання, відволікаючись від шкільних проблем.
Після роботи хоч би трохи погуляйте. Зосередьтесь на тому, що ви бачите навкруги: відчуйте запахи, прислухайтесь до шуму, відчуйте «смак» оточуючого світу. У жодному випадку не використовуйте цей час, щоби будувати якісь плани чи концентруватись на рішенні якихось проблем.

Вівторок. Це хороший день для того, щоби звернути увагу на перші ознаки прояву втомленості.
Подумайте про те, як проходить тиждень, і просто придивіться до речей, що починають вас турбувати. Це допоможе визначити ваші «тригерні точки» (trigger роint, від англ. trigger – курок – надчутливі зони, наприклад, на шкірі, ‑ пер.) і намітити заходи з виправлення ситуації.
Із другої половини дня почніть виконувати спеціальні вправи для зняття м'язової напруги, наприклад, просто напружте плечі при вдиху, а потім розслабтесь при глибокому видиху. Відчуйте, як напруга поступово зникає.
Вівторок має бути днем прощення. Більшість із нас схильні до накопичення численних негативних емоцій, які слід просто відпустити, пробачивши й себе, й інших.

Середа. До середини тижня переконайтеся, що почуваєте себе нормально, не забуваючи при цьому, що здоровий сон для будь-якої людини є життєво важливим чинником.
Уникайте «ворогів» вашого сну. Регулярно дотримуйтесь вашого графіка сну й харчування, прослідіть за якістю сну, харчування та регулярними фізичними навантаженнями.
Влаштуйте собі кілька 2-3-хвилинних перерв протягом робочого дня. Сядьте зручніше та сконцентруйтесь на своєму диханні. Постарайтеся свій «блукаючий стан» м'яко повернути до нормального.
Після обідньої перерви влаштуйте собі п'ятихвилинну «відпустку». Уявіть себе в найспокійнішому місці, яке ви можете уявити. По поверненню з «відпустки» ви відчуватимете, що посвіжішали та відпочили.

Четвер. Кращим лікарським засобом у четвер є безтурботний сміх. Добре, якщо у вас знайдеться мотив похихотіти з колегами або подивитись улюблене комедійне шоу.
Сміх має величезні переваги, покращуючи функцію серцево-судинної системи та допомагаючи вам спілкуватися з іншими людьми. Тож починайте свій день з посмішки!

Перестаньте відчувати та думати про себе в негативному стилі. Відкиньте нескінченні внутрішні заяви типу: «Повинна ‑ не повинна, зобов'язана – не зобов'язана», щоби знизити рівень стресу й максимально підвищити впевненість у собі.
Визначте свою так звану «буферну зону». Старайтесь у домашній обстановці не допускати «пережовування» своїх робочих проблем, що, урешті-решт, добре позначиться й на вашому здоров'ї, й на вашій продуктивності. Подумайте, що ви можете зробити після роботи, щоби відновити сили.

П'ятниця. Це якраз той час, щоби вимкнути свій «ментальний фільтр». Ви – на порозі вихідних, часу, щоб розслабитись і заспокоїтися після вашої непростої вчительської роботи.
Переконайтеся, що ви дотримуєтесь режиму харчування та вживаєте заходи проти обезводнення вашого організму, простіше кажучи, прослідіть, чи вживаєте ви достатню кількість води. Це особливо важливо, коли у вас наступає період гострої завантаженості або з'являються ознаки стресового стану.
Думайте тільки позитивно. Концентрація всієї уваги на негативних рисах свого характеру та поведінки означає, що ви просто заплющили очі на ваші позитивні якості.
Складіть список речей або дій, що допоможуть вам розслабитись, і чимось порадуйте себе, кохану. Потім виберіть щось одне, наприклад, полежіть в ароматній ванні, з'їжте маленьке тістечко, купіть шарфик... І робіть це, не відчуваючи за собою жодної провини.

ФАКУЛЬТАТИВИ ТА КУРСИ ЗА ВИБОРОМ У ШКОЛІ

Презентація

ФАКУЛЬТАТИВИ ТА СПЕЦКУРСИ В ШКОЛІ

Факультативний курс – це навчальний предмет, курс, що вивчається учнями спеціальних та загальноосвітніх шкіл за бажанням з метою поглиблення й розширення наукових і прикладних знань.

Призначення (спрямування змісту) факультативних курсів:

-  розвиток творчих здібностей учнів відповідно до їхніх пізнавальних інтересів;

-  орієнтація на формування здатності особи до самовизначення, на підготовку  учнів до активної інтелектуальної праці;

-  реалізація ідей загального, інтелектуального та морально-етичного розвитку особистості;

-  сприяння глибшому ознайомленню з одним або кількома предметами певної освітньої галузі;

-  створення оптимальних умов для роботи з інтелектуально та творчо обдарованими учнями.

Особливості факультативних курсів:

-  добровільність вибору учнями;

-  оригінальність змісту, вихід за межі тематики навчальних предметів інваріантної складової;

-  використання активних форм і методів навчальної діяльності;

-  відсутність оцінювання навчальних досягнень учнів у балах;

- зміст навчальних занять фіксується записами у Журналі обліку роботи факультативу.

     Розрізняють такі типи факультативних курсів:

·        Факультативні курси передбачають поглиблене вивчення навчальних предметів на основі обов’язкових шкільних курсів.

·        Факультативні курси є поєднувальною ланкою між уроками й позакласною роботою, сходинкою переходу від засвоєння навчального предмета до вивчення відповідної науки.

·        Факультативні заняття впроваджено в шкільну практику як форму диференційованого навчання.

    Для факультативів розроблено варіанти програм.

Організація діяльності учнів під час проведення факультативних занять має свої особливості:

· учні обирають факультативний курс відповідно до своїх інтересів, тому їх діяльність на заняттях характеризується активністю та інтенсивністю;

· спільність пізнавальних інтересів учнів (оскільки групи формуються за інтересом);

·                        інтерес учнів до факультативного курсу спонукає вчителя вести добір найбільш актуальних тем та оптимальних видів діяльності учнів, пропонуючи учням засоби розвитку мислення, пам’яті, уявлення, індивідуальних здібностей.

У той же час при визначенні переліку факультативів виходити треба не тільки з особистих бажань учнів та їх батьків, а й врахувати:

· громадські потреби;

· матеріально-технічний та кадровий потенціал школи;

· конкретні умови та завдання підготовки учнів до практичної діяльності відповідно до місцевих та регіональних умов.

Треба кожному педагогу постійно пам'ятати, що факультативні кур­си спрямовані на поглиблення знань і розвиток здібностей учнів, а не на подолання їх відставання в оволодінні програмовим матеріалом з базо­вих дисциплін.

Ведення документації

Кожен учитель, який веде факультатив, повинен мати програму факультативу, що містить у собі:

ü  пояснювальну записку, де відбито мету й завдання курсу;

ü  тематику занять;

ü  календарний план занять;

ü перелік знань, умінь і навичок, які учні повинні дістати на заняттях;

ü список літератури, рекомендованої учням.

Ведення журналу обліку знань

Учитель зобов’язаний регулярно заповнювати журнал факультативів, нотуючи в ньому дату, тему заняття, відвідування учнів. Записи робляться акуратно, чітко.

Порядок проведення занять

Заняття проводяться у позаурочний час відповідно до затвердженого розкладу.

Пам’ятка щодо контролю за організацією та проведенням спецкурсів, факультативних занять:

ü наявність програми роботи факультативу;

ü дотримання розкладу за­нять;

ü ведення журналу факульта­тивних занять;

ü тип факультативного заняття та врахування вчителем його специфіки;

ü вибір і формулювання теми, постановка цілей і завдань заняття, мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів;

ü зміст факультативного заняття (вибір навчального матеріалу, реалізація дидактичних принципів, забезпечення зворотного зв'язку, корекція знань, розвиток самостійності та творчого мислення учнів, формування в них дослідницьких умінь і навичок);

ü раціональний вибір форм організації факультативного заняття (лекція, семінар, практикум, екскурсія, лабораторна робота);

ü педагогічна доцільність навчально-матеріального забезпечення факультативного заняття (наочні посібники, ТЗН, обладнання, роздавальний дидактичний матеріал, аудіовізуальні засоби);

ü профорієнтаційна робота з учнями у процесі заняття з урахуванням специфіки факультативу;

ü результативність факультативного заняття з поглиблення знань учнів з основного курсу навчального предмета, розширення світогляду та інформованості учнів з питань сучасних наукових досягнень; засвоєння наукових ідей, принципів та алгоритмів, законів, закономірностей; формування навичок самостійної праці; набуття знань про оточуючий світ; формування стійкого інтересу до науки, що вивчається на факультативі, активної життєвої позиції; реалізація комплексу аспектів виховання особистості - розумового, морального, естетичного, фізичного, трудового.

ü ступінь активності й самостійності учнів у процесі проведення факультативних занять (наявність виступів, доповідей, організація їх обговорень);

ü  відвідування факультативних занять учнями;

ü  задоволеність організацією та проведенням факультативів;

ü  рівень мотивації учнів, які відвідують факультативні заняття.

Спецкурс – спеціальна дисципліна – на­вчальна обов'язкова дисципліна, що охо­плює яку-небудь конкретну галузь знань інваріантної частини навчального плану з обов'язковим введенням до розкладу і за­писом в журнал. 

     Спецкурси, які введенні до навчальних пла­нів, є обов'язковими незалежно від обраного профілю.

Призначення (спрямування змісту) спецкурсів:

-  розвиток  пізнавальних інтересів і навчальних здібностей учнів;

-  поглиблене вивчення окремих розділів основного курсу, що є обов’язковими e програмі даного предмета;

-  поглиблене вивчення окремих розділів основного курсу, які не входять в обов’язкову програму даного предмета;

-  формування стійкого пізнавального інтересу до певного предмета;

-  сприяння свідомій профорієнтації старшокласників, психологічній і практичній підготовці до здобуття обраної професії.

Особливості спецкурсів:

-   обов’язковість вивчення учнями всього класу;

-   предметне спрямування змісту;

-   науковість змісту, що базується на сучасних досягненнях галузі;

-  використання різних методів навчання: словесних, наочних, практичних; перевага надається методам, що сприяють формуванню пізнавальної активності: проблемно-пошуковим, дослідницьким тощо;

-  зміст навчальних занять і навчальні досягнення учнів фіксуються  записами у класних журналах.

Кожен учень має вибрати собі найбільш цікаві чи потрібні для нього спецкурси у межах додаткового гранично  допустимого навантаження. Вибір тематики цих курсів має бути абсолютно вільним для учня, а відвідування після вибору стає обов’язковим. Знання учнів із спецкурсів оцінюються з відміткою в класному журналі.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ АКТИВНИХ МЕТОДІВ ТА ФОРМ НАВЧАННЯ

Презентація

Тести.Принципи та методи навчання.

Тест 2

                              Із запропонованих відповідей оберіть одну правильну

1.Принципи навчання – це:

а) вихідні положення організації навчання;

б) засоби організації навчання;

в) порядок проведення навчального процесу.

2.     До якого принципу Ви віднесете правила: від відомого до невідомого, від простого до складного?:

а) зв’язку теорії з практикою;

б) доступності;

в) наочності.

3.     До якого принципу Ви віднесете правило: якомога частіше використовуйте питання «Чому?»:

а) свідомості й активності;

б) науковості;

в) доступності.

4.     Методи навчання – це:

а)    це способи спільної діяльності учителя й учнів, спрямовані на вирішення завдань навчання.

б) основні дидактичні ідеї, що забезпечують ефективність навчання;

в) керівництво учителя  процесом навчання.

5.                За джерелами здобуття інформації методи навчання розподіляються на:

а) навчальні, виховні, розвивальні;

б) словесні, наочні, практичні;

в) теоретичні, побутові, практичні.

6.                       Методи класифікуються за такими ознаками:

а) за рівнем пізнавальної  діяльності  учнів;

б) за місцем використання методу в структурі уроку;            

в) за ступенем активності вчителя в навчальному процесі.

7.                       З перерахованих понять оберіть методи навчання:

а) узагальнення, інструктаж, підведення підсумків;

б) моральне виховання, особистісно-орієнтоване навчання;

в) розповідь, демонстрація, бесіда.

8.                       До методів усного викладу належать:

а) монологічні і діалогічні;

б) пояснювально-ілюстративно й інструктивно-репродуктивні;

в) проблемного навчання та формування творчих можливостей.

9.                       Основною формою навчання в сучасній початковій школі України є:

а) урок;

б) практичні заняття;

в) навчальна екскурсія.

10.                  Дайте визначення поняттю «форма організації навчання»:

а) форма організації навчання як дидактична категорія означає побудову спілкування вчителя й учнів за встановленими принципами;

б) форма організації навчання як дидактична категорія означає  побудову вчителем навчальних занять, організацію навчальної діяльності вчителя й учнів;

в) форма організації навчання як дидактична категорія означає зовнішню сторону організації навчального процесу, що пов’язана з кількістю учнів, часом і місцем навчання, а також порядком його здійснення.

11.                  Форми навчання класифікуються:

а) за дидактичною та виховною метою;

б) за кількістю учнів, місцем проведення та тривалістю;

в) за змістом, методами та метою навчання.

12.                  Чому урок – це основна форма навчання?:

а) тому, що на уроці вивчається великий обсяг навчального матеріалу;

б) тому, що саме на уроці здійснюється реалізація цілей навчання;

в) тому, що урок проводиться вчителем.

13.                  Інтегрований урок – це:

а) включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших предметів, що мають допоміжне значення для вивчення основної теми;

б) урок, на якому використовується навчальний матеріал з кількох предметів, об’єднаних навколо однієї теми;

в) використання в межах уроку специфічних форм організації занять (екскурсій, ігор та ін.).

14.                  Назвіть основні типи уроків, виходячи з дидактичної мети:

а) урок-лекція, урок формування умінь і навичок, урок індивідуальної роботи, урок ілюстрації навчального матеріалу, урок контролю знань, урок-диспут;

б) урок заучування напам’ять, комбінований урок, екскурсія, індивідуальна робота з учнями, урок формування понять та умінь, демонстраційний урок;

в) урок вивчення нового матеріалу; урок закріплення і застосування знань, умінь і навичок; урок повторення і узагальнення знань і вмінь; урок перевірки і контролю результатів навчання.

15.                  Екскурсія – це:

а) метод навчання;

б) форма навчання;

в) засіб навчання.

16.                  Структура уроку залежить від:

а) мети, змісту, кількості годин на тему, вікових особливостей учнів;

б) методів навчання, які використовує вчитель;

в) особистості вчителя, активності і самостійності учнів.

17.Прийом навчання це-:

а) демонстрування спсобу вирішення певного завдання;

б) застосування вчителем сукупності рішень з даного питання;

в) сукупність конкретних навчальних ситуацій, що сприять досягненню проміжної мети конкретного методу.

18.Що дає вчителю проведення самоаналізу уроку?:

а) це марна трата часу;

б) аналізом уроку повинна займатися адміністрація школи;

в) це засіб осмислення власної праці.